Повідомлення про роботу на умовах суміщення не подається
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
ДФС України листом від 18.10.2016 р. № 22502/6/99-99-13-02-03-15 надало роз’яснення щодо повідомлення про прийняття на роботу працівників, які без звільнення від своєї основної роботи виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією, посадою (внутрішніх сумісників).
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Враховуючи зазначене, ДФС України робить висновок, що для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи, й тому повідомлення про прийняття на роботу таких працівників не подається.
Поширення педагогічного звання на години навантаження вчителя
Чи поширюється підвищення ставки заробітної плати за звання «учитель-методист» на години педагогічного навантаження вчителя, який веде декілька предметів?
Відповідно до п. 1.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, атестація педагогічних працівників - це система заходів, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Відповідно до пункту 5.1. Типового положення за результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог – методист», «керівник гуртка – методист», «старший викладач», «старший учитель», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії».
Тобто, кожне з цих педагогічних звань присвоюється педагогічним працівникам відповідно до посади, яку вони займають згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2001 № 963. Так, звання «викладач-методист» присвоюється викладачу, «учитель-методист» - учителю, «вихователь-методист» - вихователю, «педагог-організатор-методист» - педагогу-організатору, «старший вихователь» - вихователю тощо. Виключення щодо присвоєння педагогічних звань не за посадою стосується лише посад музичного керівника та інструктора з фізкультури дошкільного навчального закладу, яким відповідно до пункту 5.2. положення може присвоюватися педагогічне звання «вихователь-методист».
Отже, педагогічне звання «учитель – методист» присвоюється працівнику, який займає посаду вчителя незалежно від обсягу його навантаження та кількості предметів, які він викладає.
Працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час чергової атестації, яка відповідно до п. 1.7 Типового положення здійснюється один раз на п'ять років, також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням (лист МОНмолодьспорту від 22.02.2012 № 2/1-13-430).
Згідно з підпунктом «г» пункту 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56, присвоєні звання дають право на підвищення ставок. За звання «учитель-методист» ставки заробітної плати підвищуються на 15 відсотків (п. 24 Інструкції).
Відповідно до пункту 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати з врахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.
Виходячи з вищевикладеного, підвищення ставки заробітної плати за присвоєне атестаційною комісією педагогічне звання «учитель-методист», як і присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія, поширюється на все педагогічне навантаження учителя незалежно від кількості предметів, які він викладає.
Пунктом 3.25 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, передбачено, що вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти. Зазначеним пунктом умови щодо обов’язковості підвищення кваліфікації з предметів варіативної складової не передбачено.
Отже, при атестації вчителя, який, крім предмета за спеціальністю, викладає інші предмети інваріантної та варіативної складової, присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження, зокрема і на години варіативної складової змісту загальної середньої освіти.
Оплата праці вчителя, який викладає декілька навчальних предметів
Пунктом 3.25. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, передбачено, що вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти. Зазначеним пунктом умови щодо обов’язковості підвищення кваліфікації з предметів варіативної складової не передбачено. Отже, при атестації вчителя, який, крім предмета за спеціальністю, викладає інші предмети інваріантної та варіативної складової, присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження, зокрема і на години варіативної складової змісту загальної середньої освіти.
Працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час чергової атестації, яка відповідно до п. 1.7 Типового положення здійснюється один раз на п'ять років, також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням (лист МОНмолодьспорту від 22.02.2012 № 2/1-13-430).
Відповідно до пункту 5.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників за результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог – методист», «керівник гуртка – методист», «старший викладач», «старший учитель», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії». Тобто, кожне з цих педагогічних звань присвоюється педагогічним працівникам відповідно до посади, яку вони займають згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2001 № 963. Так, звання «викладач-методист» присвоюється викладачу, «учитель-методист» - учителю, «вихователь-методист» - вихователю, «педагог-організатор-методист» - педагогу-організатору, «старший вихователь» - вихователю тощо. Виключення щодо присвоєння педагогічних звань не за посадою стосується лише посад музичного керівника та інструктора з фізкультури дошкільного навчального закладу, яким відповідно до пункту 5.2. положення може присвоюватися педагогічне звання «вихователь-методист».
Отже, педагогічне звання «учитель – методист» присвоюється працівнику, який займає посаду вчителя незалежно від обсягу його навантаження та кількості предметів, які він викладає.
Слід також зауважити, що відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників атестація педагогічних працівників - це система заходів, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді.
Згідно з підпунктом г пункту 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56, присвоєні звання дають право на підвищення ставок. За звання «учитель-методист» ставки заробітної плати підвищуються на 15 відсотків (п. 24 Інструкції).
Відповідно до пункту 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати з врахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.
Виходячи з вищевикладеного, підвищення ставки заробітної плати за присвоєне педагогічне звання «учитель-методист», як і присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія, поширюється на все педагогічне навантаження учителя незалежно від кількості предметів, які він викладає.
Демократизація процесу управління в освіті
Лист МОН України від 18.02.2015 № 1/9-81 «Про зняття з контролю окремих пунктів Доручень Президента України від 27 березня 2013 р. № 1-1/711».
